Травневий ранок, наповнений прохолодою та ароматом бузку, приніс до Ліцею імені братів Шеметів ЛМР особливе свято, на якому щорічно переплітаються історія, майбутнє, щемливі сльози та щирі надії. Цьогорічний Останній дзвоник вкотре довів, що ліцей — це не просто освітній простір, а велика й дружня родина з глибоким корінням.
Урочистості, що традиційно розпочалися під звуки державного гімну та хвилини мовчання, були наповнені атмосферою патріотизму та єдності.
Головними героями дня стали одинадцятикласники, для яких цей дзвоник зазвучав востаннє, підсумувавши роки навчання, першого кохання та ліцейної дружби.
Одинадцятикласники символічно закружляли у прощальному вальсі, який розчулив і батьків, і педагогів. Зворушливим моментом стали слова подяки вчителям, які протягом років були для ліцеїстів надійними менторами та підтримкою.
Кульмінацією свята став срібний передзвін, що пролунав над подвір'ям. Для молодших ліцеїстів він відкрив браму веселих канікул, а для випускників Ліцею імені братів Шеметів ЛМР — дав старт у доросле, незвідане життя. Попереду на них чекають іспити та нові вершини, але рідний ліцей назавжди залишиться в їхніх серцях символом початку великого шляху. В добру путь!
